Офіс президента України просить країни-партнери не пропускати російські танкери із нафтою через їхні територіальні води.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна “Тріщина у західному щиті. Як Росія обходить санкції та що може її зупинити”.
Як зазначає старший консультант KSE Institute з питань військової продукції та товарів подвійного призначення Олена Білоусова, щоб обійти санкції, Росія створила цілий тіньовий танкерний флот.
Тобто у спробах оминати обмеження росіяни викупили у перевізників певну кількість танкерів, частіше, досить застарілих, і за їх допомогою транспортують нафту та нафтопродукти.
Тут для Кремля важливим є те, що тіньові танкери не несуть таких же зобов'язань щодо дотримання граничних цін, як танкери компаній, які зареєстровані в країнах, що входять до коаліції з обмеження цін. Крім того, ці танкери не застраховані.
"Агресор використовує тіньовий флот, перевозячи нафту під прапорами інших країн, насамперед Панами, Габону, Ліберії та В'єтнаму. Це старі танкери, більшості з яких понад 15 років, які не мають належного страхування на випадок аварій. І це створює велику загрозу екологічним катастрофам, нафта може вилитися в море, і Росія не понесе за це відповідальності, а за відсутності страховки – збитки ніхто не відшкодує", – пояснила Білоусова.
За її словами, завдяки тіньовому флоту Росія "зашиває" різницю в ціні – замість 60 доларів вони отримують 70. Різниця в ціні обумовлена послугами, які вони нібито надають – страхування судна чи оренда брокерів.
При цьому зрозуміло, що ці послуги якщо й нададуть танкеру, то номінально. У результаті цих маніпуляцій до кінця 2023 року на тіньовий флот довелося від 50 до 60% обсягу нафти, яку експортує Росія. Примітно в цій історії те, що тіньовий танкер іде не тіньовими шляхами.
"Танкерний флот, у чиїх документах можна побачити, що він йде з порушенням правил або без страховки, пливе тією ж Датською протокою, або з Новоросійська, або з Тихоокеанського узбережжя. І вони пливуть, для них головне, щоб країна-реципієнт їх прийняла ", – зазначив радник голови ОП, секретар міжнародної санкційної групи Єрмака-Макфола Владислав Власюк..
Виходить, що країна, чиї територіальні води пропливає танкер із російською нафтою, нібито не може зупинити судно через принцип свободи судноплавства. При цьому танкер може мати умовний документ, згідно з яким його готуються прийняти в порту країни-реципієнта. Але у випадку з санкціями принцип свободи мореплавання можна й порушити, тільки загвіздка в тому, що не кожна країна піде на це.
"Ми вже кілька місяців з деякими країнами обговорюємо, що ж вигадати. Є країни, які точно не відмовляться (приймати танкери – ред.), а інші могли б і не пускати. Ми тут використовуємо аргумент екологічних ризиків, бо судно старе і часто без страховки. А якщо танкер йде з Тихоокеанського узбережжя, то він йде безпосередньо до Китаю, Бірми, Шрі-Ланки, Індії", – додав Власюк.
Санкції проти нафтової галузі РФ
Нагадаємо, минулого року країни “Великої сімки”, ЄС і Австралія ввели стелю цін на російську нафту, що поставляється морем, на рівні 60 доларів за барель.
З 5 лютого 2023 року аналогічні обмеження почали діяти на постачання нафтопродуктів із Росії.
Згодом санкції країн Заходу призвели до того, що половина російського експорту нафти та нафтопродуктів у 2023 році пішла до Китаю, тоді як частка Індії зросла за два роки до 40%. Частка Європи в експорті нафти з Росії значно скоротилася.
Нещодавно повідомлялося, що члени G7 можуть переглянути верхню межу цін на російську нафту. Це залежатиме від ринкових умов або інших чинників.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.