Мережею шириться світлина документа з російського військово-медичного управління, яка свідчить про смерть російського солдата від СНІД, туберкульозу та гепатиту С. Інформація виглядає як мінімум дивною, і у кожної людини, укомплектованої здоровим глуздом, виникли б сумніви у можливості такої сюрреалістичної ситуації.
Але поважні видання вже неодноразово повідомляли про вербування в ЧВК Вагнер» ув’язнених в російських колоніях, які мають ВІЛ, СНІД та гепатит С.
Попри видиме патріотичне піднесення, яке роздмухує пропагандистська машина кремля, бажаючих помирати в Україні небагато. Зростанню їх кількості не сприяє постійне розширення кладовищ у всіх регіонах росії, а також величезна кількість скалічених, які вже почали з’являтися на вулицях російських міст.
Військовим комісаріатам постійно збільшують плани по рекрутам, військовозобов’язані ховаються від мобілізації, тож питанням придатності до військової служби по медичним показникам ніхто особливо не переймається. Піймали на вулиці, руки/ноги в наявності, двоє очей є – придатний.
Попри це, навіть в такій ситуації призвати людину з смертельним діагнозом – це верх безвідповідальності з боку військових комісарів. В армії люди досить тісно контактують між собою: спільний побут, використання посуду, травми та поранення на полі бою – це лише мала частина ситуацій, де можна заразитися такими хворобами. Також під загрозою опиняються військові медики, які часто не мають спеціальних захисних засобів для роботи з такими специфічними пацієнтами.
Подейкують, що найманців з ЧВК «Вагнер», які мають СНІД та гепатит, ідентифікують спеціальними браслетами. Помітивши такі на пораненому, йому допомогу не надають.