В умовах воєнного стану такі дії створюють пряму загрозу для виконання бойових завдань, можуть призвести до втрати позицій, зриву операцій.
Відповідно до статті 407 Кримінального кодексу України, самовільне залишення військової частини або місця служби без поважних причин карається:
– позбавленням волі на строк від трьох до семи років;
– якщо діяння вчинене в умовах воєнного стану чи бойової обстановки — від п’яти до десяти років позбавлення волі.
СЗЧ несе за собою не лише правові наслідки, а й підриває бойову готовність підрозділу, дисципліну та довіру між військовослужбовцями.
Кожен військовослужбовець несе особисту відповідальність за виконання обов’язку захисту України, визначеного Конституцією та законами. Служба — це не лише наказ і присяга, це довіра бойового побратима, спільна справа, від якої залежить життя інших і доля всієї країни.
=========