Аварію на Чорнобильській АЕС 38 років тому було визнано найбільшою техногенною катастрофою в історії. Через роки українська атомна станція знову опинилася в небезпеці. Понад місяць в окупації, загроза витоку радіації, 600-годинна зміна персоналу – усі ці події пережив Чорнобиль на початку повномасштабної війни.
Докладніше про трагедію на ЧАЕС, як радянська влада намагалася приховати інформацію про неї та що відбувалося на станції після вторгнення російських військ – у матеріалі РБК-Україна.
Під час підготовки використовувалися: інформація сайту Чорнобильської АЕС, публікації Українського інституту національної пам'яті, заява міністра енергетики Германа Галущенка, заява спікера СБУ Артема Дехтяренка, дані Wikipedia.
Зміст:
- Найвищий рівень небезпеки. Що відомо про аварію на ЧАЕС та її наслідки
- Як у СРСР намагалися приховати масштаби катастрофи
- Захоплення ЧАЕС. Загроза витоку ядерного палива, персонал у полоні
- Станція після деокупації
Найвищий рівень небезпеки. Що відомо про аварію на ЧАЕС та її наслідки
Вночі 26 квітня 1986 року під час випробувань ядерного реактора на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух. Почалася масштабна пожежа, а реактор з ядерним паливом було повністю зруйновано.
Внаслідок аварії у повітря піднялася хмара радіоактивних речовин, яка накрила значні території України, Білорусі, а також частину Росії та країн Європи.
Викид радіоактивних речовин у довкілля становив до 380 млн кюрі. Аварії було надано максимальний 7-й рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Для порівняння, під час аварії на АЕС у Фукусімі у 2011-му (також 7-й рівень за шкалою INES) викид радіації становив лише 20% від обсягу викидів на ЧАЕС.
Близько 5 млн га земель стали непридатними для сільськогосподарських робіт після аварії. Навколо ЧАЕС було створено 30-кілометрову зону відчуження, знищено та поховано сотні дрібних населених пунктів, близько 200 тис. осіб було евакуйовано із зон забруднення. Прип'ять, де мешкали сім'ї працівників станції, став містом-примарою.
Роботи з ліквідації аварії на ЧАЕС тривали до 1987 року, до них залучити близько 240 тис. осіб.
У 1986 році над будівлею 4 блоку ЧАЕС було зведено захисний "саркофаг", а у 2015 році ввели в експлуатацію нову арку "Укриття-2". Згідно з програмою зі зняття з експлуатації атомної станції, до 2065 року ЧАЕС має стати екологічно безпечним об'єктом.
Фото: АЕС після вибуху (Getty Images)
Точної кількості жертв трагедії в Чорнобилі не встановлено. Рятувальники, які працювали на станції у перші дні після аварії, отримали несумісні із життям дози радіації. Від гострої променевої хвороби померла 31 людина. За наступні 15 років наслідки радіоактивного впливу спричинили загибель від 60 до 80 осіб.
За даними медичних досліджень, після Чорнобильської аварії стався стрибок виявлення онкозахворювань серед населення Європи. ВООЗ публікувала дані про можливу загибель 4 тис. людей внаслідок трагедії.
Як у СРСР намагалися приховати масштаби катастрофи
У перші дні після аварії на ЧАЕС українці не підозрювали про її серйозність. Про катастрофу не говорили ні влада, ні ЗМІ. Як зазначають в Українському інституті національної пам'яті (УІНП), керівництво та спецслужби СРСР віднесли до категорії "таємно" всю інформацію про небезпеку радіоактивного зараження.
27 квітня розпочалася евакуація людей з Прип'яті та найближчих сіл, але новини продовжували мовчати про те, що сталося. Тільки у вечірньому випуску програми "Время" ведуча без подробиць повідомила, що на Чорнобильській АЕС сталася аварія, внаслідок якої один із реакторів пошкоджено, постраждалим надається допомога та створена урядова комісія.
І навіть в останньому номері місцевої чорнобильської газети замість інформації про аварію надрукували "заспокійливе" повідомлення: "Радянські люди можуть жити спокійно: партія глибоко усвідомлює свою відповідальність за майбутнє держави".
Тим часом наближалися травневі свята з велелюдними демонстраціями. Попри те, що хмара радіоактивного пилу рухалася на Київ, влада не стала скасовувати парад. 1 травня на вулиці столиці вийшли тисячі людей.
Керівник СРСР Михайло Горбачов розповів докладно про Чорнобиль лише 14 травня 1986 року у своєму зверненні до громадян.
Масштаби катастрофи намагалися приховати й за межами Союзу при тому, що підвищення рівня радіації після аварії одразу ж зафіксували у Швеції, а вітер ніс викиди до Фінляндії й далі.
В одному з перших повідомлень Управління КДБ по Києву та області 26 квітня наголошувалося: "З метою недопущення витоку інформації, поширення хибних та панічних чуток організовано контроль вихідної кореспонденції, обмежено вихід абонентів на міжнародні лінії зв'язку".
Лідери G7 закликали надати дані про аварію, але радянське керівництво переконувало, що "не все так страшно", радіаційну обстановку нібито вдалося стабілізувати і для життя людей немає небезпеки.
КДБ контролював переміщення іноземних делегацій, прослуховував телефонні дзвінки іноземців, які приїжджали до Києва у пошуках правдивої інформації.
Фото: наслідки аварії намагалися приховати (Getty Images)
Справжні діагнози постраждалих від опромінення радіацією також приховували.
"За даними Шевченківського РВ УКДБ, адміністрація Київської області та 25 лікарень, ґрунтуючись на вказівці МОЗ УРСР, в історіях хвороб пацієнтів з ознаками променевої хвороби вказують діагноз "вегетосудинна дистонія". Про це йшлося у довідці 6 відділу київського УКДБ, зміст якої наводить УІНП.
Захоплення ЧАЕС. Загроза витоку ядерного палива, персонал у полоні
Чорнобильська АЕС знову опинилася під загрозою 24 лютого 2022. Російські війська окупували атомну станцію, проникнувши туди з території Білорусі.
Ворог мав важку військову техніку, яка могла завдати значної шкоди спорудам станції та спричинити ризик радіаційної аварії у разі бойових дій. Тому військові Нацгвардії, які перебували на АЕС у той момент, ухвалили рішення скласти зброю та здалися в полон.
Персонал станції, який вийшов на зміну 23 лютого, також опинився у заручниках. Люди були змушені залишатися на робочих місцях у 50 разів довше передбаченого. Замість 12-ї годинної зміни вони відпрацювали понад 600 годин.
Лише за 3 тижні окупації персонал вдалося частково евакуювати. Натомість для підтримки роботи станції прибуло 46 добровольців з-поміж інших співробітників.
Фото: Чорнобильська АЕС після деокупації (Віталій Носач, РБК-Україна)
Через обстріли 9 березня 2022 станція була повністю знеструмлена. Хоча ЧАЕС виведено з експлуатації, підприємство залишається величезним комплексом із трьома сховищами відпрацьованого ядерного палива та низкою майданчиків із радіоактивними відходами.
Блекаут на станції міг призвести до втрати контролю над системами безпеки, виходу з ладу насосів басейну-охолоджувача сховища ядерного палива, що загрожувало витоком радіації та її подальшим розповсюдженням на території України, РФ, Білорусі та Європи.
Електроживлення, необхідне зберігання небезпечного відпрацьованого ядерного палива, подавалося тільки через дизель-генератори. Зовнішнє енергопостачання станції вдалося відновити лише 14 березня.
В Україні назвали дії окупантів на Чорнобильській АЕС актом "ядерного тероризму".
СБУ зібрало докази, що російські військові порушили норми ядерної безпеки. Зокрема, пошкодили споруди та замінували територію, унеможливили регулярний зовнішній моніторинг радіації та безперервне постачання запчастин, палива та витратних матеріалів. Окупанти також утримували персонал у стресових умовах, збільшуючи ймовірність професійних помилок.
"Перетворивши ЧАЕС на свою тимчасову військову базу, РФ грубо порушила Женевську конвенцію, яка прямо забороняє здійснювати напади на ядерні об'єкти в умовах збройного конфлікту", – повідомив речник СБУ Артем Дехтяренко.
Чорнобиль після деокупації
Під тиском ЗСУ 31 березня 2022 російські війська залишили Чорнобиль, а 2 квітня над станцією знову підняли український прапор.
З собою окупанти забрали сотні автомобілів та комп'ютерів. Вони пограбували сучасну лабораторію в зоні відчуження, поліцейську дільницю, готель та офіси в Чорнобилі. Також росіяни викрали 1500 дозиметрів радіації та практично всі засоби пожежогасіння, які перебували у розпорядженні ЧАЕС. Сума збитків становила 135 млн доларів.
Проте російські загарбники також забрали з собою частинку Чорнобиля у вигляді дози опромінення, оскільки рили окопи Рудому лісу – одному з найбільш забруднених місць зони, а також пересувалися на важкій техніці, піднімаючи в повітря радіоактивний пил.
"Заражений не лише весь особовий склад окупантів та "трофеї", а й вся військова техніка, що пройшла через Чорнобиль, – близько 10 тисяч одиниць. Кожен російський солдат привезе частинку Чорнобиля додому. Живим чи мертвим", – заявив міністр енергетики України Герман Галущенко.
У квітні 2022 року було відновлено прямий зв'язок ЧАЕС із Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ). Прибувши на станцію за кілька тижнів після деокупації, представники Агентства зафіксували "невелике підвищення" рівня радіації, але заявили про відсутність небезпеки для персоналу.
З 2023 року на станції працює постійна місія МАГАТЕ.
Як і вся територія України, Чорнобильська атомна станція досі залишається під загрозою обстрілів РФ.
Фото: навчання ЗСУ у Чорнобильській зоні (Getty Images)
Для убезпечення зони ЧАЕС було встановлено засоби відеоспостереження для цілодобового контролю за будь-якими пересуваннями на значній дистанції, впроваджено спеціальні звукові датчики та камери із можливістю виявляти об'єкти типу безпілотника або ракети та сповіщати про них сили ППО.
Охорону станції забезпечують військові Нацгвардії. Зі 169 взятих у полон нацгвардійців під час окупації Чорнобиля, станом на березень 2024 року додому вдалося повернути 66 осіб. 103 українські військові все ще перебувають у руках ворога.
Нагадаємо, у розслідуванні видання Reuters повідомлялося, що РФ змогла швидко захопити Чорнобильську АЕС завдяки таємним агентам, які працювали в Україні задовго до повномасштабного вторгнення.