Самовільне залишення частини (СЗЧ) – є одним із найбільш серйозних військових правопорушень, особливо в умовах війни. Це проблема, яка, на жаль, не втрачає сьогодні актуальності. З початку року зафіксовано 160 тисяч випадків СЗЧ, і це лише офіційна статистика. У нинішніх умовах майже кожен військовий підрозділ стикається з такими випадками – і важливо розуміти, що за ними стоять не просто порушення дисципліни, а людські історії, втома, страх і наслідки тривалих бойових дій. Часто СЗЧ — емоційне рішення, ухвалене під тиском критичних подій, виснаження чи складних сімейних обставин. Втім, незалежно від мотивів, такий крок має серйозні юридичні наслідки та негативно впливає на обороноздатність країни.
СЗЧ – це абревіатура, що розшифровується як самовільне залишення частини. Згідно з Кримінальним кодексом України СЗЧ охоплює такі дії:
1. Самовільне залишення військової частини чи місця служби військовослужбовцем.
2. Нез’явлення вчасно на службу без поважних причин у разі звільнення з частини, призначення, переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.
Нерідко СЗЧ плутають з дезертирством. Ключова відмінність полягає в намірі: СЗЧ – це несанкціонована відсутність без наміру ухилитися від служби назавжди (Ст. 407 ККУ), тоді як дезертирство – це залишення служби з прямим умислом уникнути військової служби на постійній основі (Ст. 408 ККУ).
Якщо ви або ваш побратим опинилися в подібній ситуації, але маєте щире бажання повернутися на службу, – цей матеріал стане вашим практичним орієнтиром. Ви дізнаєтесь про наслідки самовільного залишення частини відповідно до чинного законодавства. Отримаєте поради, які документи підготувати та як уникнути покарання за СЗЧ у воєнний час. А також – матимете покроковий алгоритм дій при СЗЧ для безпечного повернення на службу.
Відповідальність за СЗЧ в умовах воєнного стану.
Існує міф, ніби за самовільне залишення частини або місця служби передбачено лише адміністративну чи дисциплінарну відповідальність. Однак, не відповідає дійсності. В умовах воєнного стану військовослужбовці несуть кримінальну відповідальність за СЗЧ.
Відповідно до позиції Верховного Суду самовільне залишення військовослужбовцем місця служби та його відсутність в умовах воєнного стану більше 10 діб утворює склад кримінального злочину (ч. 5 ст. 407 ККУ), а не адміністративного правопорушення (за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП). Санкція статті передбачає суворе покарання — позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.
Важливо, що норми статті 407 ККУ застосовуються до всіх категорій військовослужбовців без винятку, незалежно, боєць мобілізований чи контрактник. Визначальним фактором є не спосіб потрапляння на службу, а статус військовослужбовця ЗСУ в особливий період.
Як мінімізувати наслідки після СЗЧ?
Повернення після самовільного залишення частини — складний, але не безнадійний крок. Закон передбачає покарання, проте суд враховує обставини, які могли спонукати військовослужбовця до такого вчинку, а також його поведінку після повернення. Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України військовослужбовець, який під час воєнного стану вперше вчинив СЗЧ і добровільно повертається на службу, може бути звільнений від кримінальної відповідальності, якщо добровільно звернувся із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися на військову службу та за наявності письмової згоди командира.
Зауважимо, що у вересні цього року Верховна Рада України у першому читанні підтримала законопроєкт, який фактично повертає кримінальну відповідальність за СЗЧ. В разі ухвалення його в цілому, застосовувати помʼякшувальну норму суд більше не зможе.
Отже, якщо ви опинились в ситуації СЗЧ і прийняли рішення повернутись на службу – діяти слід невідкладно і максимально юридично грамотно, оскільки пасивність чи подальше ухилення лише посилить відповідальність.
1. Першим і найважливішим кроком є звернення до юриста або правозахисної організації, що спеціалізується на військовому праві. Адвокат допоможе правильно вибудувати стратегію захисту, забезпечить юридичний супровід під час повернення з СЗЧ та проходження службового розслідування. Юридичний супровід дозволяє уникнути процесуальних помилок, які можуть бути використані проти вас. Багато правозахисних організацій безкоштовно надають допомогу військовим, які опинилися в подібній ситуації.
2. Паралельно необхідно зібрати докази причин відсутності, що можуть стати пом’якшувальними факторами. Якщо відсутність була зумовлена погіршенням здоров’я, психологічним станом, родинними обставинами або проблемами з поверненням, необхідно зібрати всі можливі докази:
• медичні довідки або лікарняні листи;
• квитки, чеки, документи, що підтверджують переміщення;
• свідчення очевидців (родичів, побратимів, сусідів);
• фото, листування або інші докази, що підтверджують відсутність злого наміру.
3. Дуже важливо не ухилятися від спілкування з командуванням та військовими правоохоронними органами (ВСП). Суд та військове керівництво завжди враховують поведінку військовослужбовця після повернення. Приховування чи ігнорування викликів розцінюється як продовження умислу на ухилення від служби. Навпаки, слід проявити ініціативу та готовність відновитися на службі негайно. Саме добровільне повернення є ключовою та найбільш вагомою пом’якшувальною обставиною, що свідчить про відсутність умислу на дезертирство та бажання нести подальшу службу.
Як повернутися з СЗЧ: алгоритм дій.
Шлях відновлення на службі після СЗЧ майже ідентичний незалежно від того, чи прагне військовослужбовець повернутися до свого підрозділу, чи до іншої частини. Єдине, якщо він вже повернувся у військову частину і був зарахований до батальйону резерву та поставлений на забезпечення, тоді має право подати рапорт на переведення в інший підрозділ.
Найлегший спосіб повернення з СЗЧ – направити рапорт за допомогою додатку Армія+:
1. Подаєте рапорт, вказавши намір повернутись на службу.
2. Отримуєте письмову згоду командира військової частини, в яку вас направлять для поновлення на службі.
3. Прибуваєте на ВСП.
4. Далі командир приймає рішення про відновлення на службі (зазвичай позитивне при першому СЗЧ).
Алгоритм подальших кроків залежатиме від того, чи були внесені відомості про самовільне залишення частини до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Якщо порушене кримінальне провадження:
1. За допомогою адвоката подаєте до слідчого, прокурора, органу досудового розслідування (ДБР чи Нацполіції) або суду клопотання про намір повернутися на службу та додаєте згоду командира.
2. Матеріали направляються до суду для розгляду питання про звільнення від кримінальної відповідальності.
3. Після позитивного рішення суду відбувається поновлення на службі.
При СЗЧ менше 3 днів кримінальне провадження не порушується.
Військовослужбовець може звернутися до ВСП та повернутися до військової частини, яку залишив, з відновленням виплат та забезпечення.