У свої 38 Дмитро з позивним «ХАМ» — лише лейтенант. Але він уже командир батальйону безпілотних систем 152-ї окремої єгерської бригади. Контракт із Збройними Силами уклав у 2021 році. Гартувався у десантно-штурмових військах — проходив службу у двох бригадах. Повномасштабне вторгнення зустрів у Станиці Луганській, а далі — по всіх найскладніших ділянках фронту.
Після поранення та реабілітації його перевели до Сухопутних військ — але не для відпочинку. У 2024 році на базі Військової академії в Одесі пройшов курси й отримав первинне офіцерське звання.
Такій карколомній кар’єрі, як у мене, можна лише позаздрити,
— жартує комбат.
Ще й року не минуло, як я повернувся з Одеси. Переконаний: призначати на посади треба виключно за реальні вміння та навички. Вік і звання не є головними чинниками успіху. Мій принцип відбору простий — розкажи про себе вчинками і реальною роботою, а красиво складене резюме залиш на згадку.
У цивільному житті Дмитро був економістом і менеджером. Організаційні здібності та вміння оптимізувати процеси стали у пригоді й в армії. На фоні інших солдатів він завжди вирізнявся бажанням вчитися, вникав у ситуацію й, зазвичай, висловлював свої думки та бачення командуванню. Саме продумана ініціатива і правильно ухвалені рішення дозволяли йому діяти та виживати в найскладніших умовах.
Цю практику він поширює і у своєму підрозділі: озвучена проблема — це вже перший крок до її вирішення.
@AFUStratCom