У російських елітах можуть відбуватися процеси, спрямовані на підготовку до можливого транзиту влади. Зокрема, мер Москви Сергій Собянін, прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін та міністр оборони Андрій Білоусов, за даними розслідування, можуть формувати власні політичні образи та структури, не прив’язані безпосередньо до Володимира Путіна та партії «Єдина Росія».
Йдеться про просування трьох різних образів потенційних наступників російського президента.
Сергія Собяніна намагаються позиціонувати як самостійного та ефективного господарника, який здатний керувати великою системою. Михайлу Мішустіну формують імідж технократа та ефективного системного управлінця. Андрія Білоусова, своєю чергою, представляють як жорсткого «державника-аудитора», здатного контролювати фінанси та ресурси держави.
Для просування цих образів, як стверджується у розслідуванні, використовуються регіональні медіа, Telegram-канали та професійні PR-команди.
Собянін випереджає Путіна
На тлі цих процесів показовими можуть бути результати опитування, проведеного у серпні 2026 року. За даними Українського соціологічного порталу, Сергій Собянін продемонстрував найбільший потенціал у моделюванні президентських виборів.
Зокрема, президентом Росії його готові були бачити 47,6% опитаних. Михайла Мішустіна підтримали 38,1%, Андрія Білоусова — 36,7%, тоді як Володимир Путін отримав 34,1%.
В іншому запитанні щодо політиків, яким росіяни довіряють і яких вважають здатними покращити ситуацію в країні, Собянін також посів перше місце — 48,3%. Далі розташувалися Мішустін із 35,1%, Білоусов із 33,8%, а Путін — із 32,9%.
Таким чином, результати опитування демонструють потенційно важливу зміну у сприйнятті російської верхівки: чинний президент у цьому дослідженні поступився одразу трьом представникам владної системи.
Водночас варто враховувати, що ці показники не є доказом фактичної боротьби за владу в Кремлі. Вони лише фіксують рівень підтримки конкретних політиків у межах відповідного дослідження.
Повне розслідування та деталі щодо можливих політичних проєктів — у матеріалі Романа Цимбалюка.
