Якщо Росія продовжить вторгнення в Україну, адміністрація президента США Джо Байдена може позбавити її широкого спектру низько- та високотехнологічних товарів американського та іноземного виробництва – від комерційної електроніки та комп’ютерів до напівпровідників та деталей літаків. Раніше про підготовку такого рішення заявила і Японія. Корреспондент.net розповідає про подробиці.
Експортний контроль
Байден може розширити список товарів, для яких буде необхідне отримання американської ліцензії, перш ніж постачальники зможуть відправляти їх до Росії, а потім у наданні таких ліцензій буде відмовлено, повідомляє Reuters з посиланням на свої джерела.
Ці заходи, деталі яких не повідомлялися, є частиною набору санкцій у сфері експортного контролю.
Напередодні Байден оголосив про запровадження щодо Росії пакету санкцій після визнання президентом РФ Володимиром Путіним самопроголошених “ДНР” та “ЛНР”. Детальніше про те, які заходи вже вжив Вашингтон, – у матеріалі Байден проти РФ. США б’ють по боргу.
Високопосадовець з адміністрації Байдена сказав Reuters, що якщо Путін продовжить ескалацію, “ми підемо ще далі, використовуючи як експортний контроль, так і фінансові санкції, які ми ще не розкривали”.
“Експортний контроль справді ефективний, тому що ми говоримо про найважливіші технологічні ресурси, які необхідні Росії для диверсифікації її економіки”, – додав співрозмовник агентства.
За його словами, Сполучені Штати “цілком готові спільно з дуже великою кількістю країн по всьому світу вжити цих заходів експортного контролю, якщо вторгнення продовжиться”.
Мета заходів щодо обмеження експортного контролю полягає в тому, щоб “підірвати здатність Росії вести промислове виробництво в декількох ключових секторах”, заявив минулого місяця член Ради національної безпеки Білого дому Пітер Харрелл.
Новаторське рішення
До цього часу наймасштабніший захід щодо обмеження експортного контролю стосувався телекомунікаційного гіганта Huawei Technologies, коли тодішній президент Дональд Трамп вніс китайську компанію до чорного списку. Вашингтон звинуватив Huawei у розкраданні технологій, шпигунстві та продажу американських комплектувальних до Ірану всупереч санкціям проти цієї країни.
Цей прецедент значно розширив сферу дії так званого правила про прямі іноземні продукти (FDPR). США можуть вимагати від компаній, які використовують американські інструменти для виробництва технологій за кордоном, отримувати американську ліцензію перед відправкою їх до Росії.
“Це надзвичайно новаторське рішення, яке потенційно може мати значно більше значення, аніж контроль тільки за експортом цих товарів зі Сполучених Штатів”, – прокоментував колишній чиновник Міністерства торгівлі, юрист Кевін Вольф.
Американські постачальники також повинні будуть отримувати ліцензії на деякі товари, призначені для Росії, які нині їх не потребують. Наприклад, це можуть бути запчастини для цивільних літаків. Чи піде Європа прикладом Вашингтона, вживши аналогічні заходи, поки що невідомо.
Відповідно до змін, запропонованих у пакеті заходів з експортного контролю, заявки на отримання ліцензії будуть зазнавати суворої перевірки, ґрунтуючись на “політиці відмови”. Це означає, що тільки в окремих випадках адміністрація їх затверджуватиме.
Крім того, російські компанії, перераховані як кінцеві військові користувачі за їхні ймовірні зв’язки з російською армією, у тому числі кілька виробників літаків, будуть додані в чорний список. Це розширить коло товарів, для отримання яких компаніям потрібні ліцензії.
Нарешті, Вашингтон розширить спектр продуктів, які вимагатимуть схвалення США під час надсилання кінцевим користувачам з військової сфери РФ. Таким чином, правило FDPR буде застосовуватися набагато ширше, а під ліцензійні вимоги США потраплять усі товари, виготовлені за кордоном за допомогою американських інструментів та призначені для компаній, що підтримують армію.
За даними Міністерства торгівлі США, у 2020 році експорт США до Росії склав менше п’яти мільярдів доларів, і він уже зіштовхується з багатьма обмеженнями. Але використання правила FDPR різко розширює обмеження, що включені в пакет.
23 лютого Японія слідом за США, Великою Британією та ЄС також ввела санкції проти Росії за її військову агресію. Санкції Токіо передбачають заборону на експорт із так званих “республік” Донбасу, а також стосуються суверенного боргу РФ та заборони на випуск нових російських облігацій.
Днем раніше Японія заявляла, що також розглядає можливість обмежити експорт до Росії передових технологій, включаючи напівпровідники, технології, пов’язані зі штучним інтелектом та робототехнікою.
При цьому нинішня заборона на експорт технологій буде ширшою, ніж заборона, запроваджена Токіо щодо Росії у 2014 році.
Нагадаємо, Захід вважає, що вторгнення Росії до України вже розпочалося. При цьому в США та Європі припускають, що за цим може бути повномасштабне вторгнення зі спробою захоплення великих міст, включаючи Київ. Тому санкції, запроваджені 22 лютого, – це лише “перший транш”, як висловився прем’єр Великобританії Борис Джонсон.
Зокрема, Німеччина заявила, що поки що не сертифікуватиме Північний потік-2, а всі країни-члени ЄС ухвалили перший пакет санкцій, до якого потрапив 351 депутат Держдуми РФ, а також 27 фізичних та юридичних осіб. Росії обмежений доступ до фінансового ринку та ринку капіталу ЄС.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet