Будемо відвертими: війна виснажує. Бувають моменти, коли внутрішній запобіжник просто згорає, і ти робиш крок у бік — у СЗЧ. Але з часом приходить розуміння: «вдома» чи «десь там» ти не знаходиш спокою, бо твоє місце і твій обов’язок залишилися на позиціях.
Повертайся. Не тому, що це легко, а тому, що це правильно. Це про відповідальність перед тими, хто тримає фронт поруч, і перед самим собою. Зараз є законні механізми повернутися до служби без тавра «злочинця», і це шанс знову бути корисним країні.
Свої чекають.