40 років після Чорнобиля: українські АЕС пройшли шлях від радянської системи до міжнародних стандартів безпеки

Протягом останніх 40 років українські атомні електростанції пройшли шлях від радянської системи до міжнародних стандартів безпеки. Історію цих змін розповіла Економічна правда у спецпроєкті до річниці чорнобильської катастрофи.
Аварія на Чорнобильській АЕС у 1986 році стала першою ядерною катастрофою сьомого рівня за міжнародною шкалою INES і змусила переглянути підходи до безпеки атомної енергетики. У СРСР було удосконалено конструкцію реакторів та підготовку персоналу, а у 1988 році затверджено документ ОПБ-88, який закріпив принципи культури безпеки та глибокоешелонованого захисту.
Після здобуття незалежності Україна поступово відійшла від радянських підходів і почала гармонізувати нормативну базу з міжнародними стандартами. У 2000 році було ухвалено документ ОПБУ-2000, а у 2008 році – “Загальні положення безпеки атомних станцій” (НП 306.2.141-2008), гармонізовані зі стандартами МАГАТЕ.
На практиці ці зміни реалізуються, зокрема, на Рівненській АЕС у межах Комплексної програми підвищення безпеки енергоблоків, ухваленої українським урядом після аварії на АЕС Фукусіма у 2011 році.
“Програма передбачає 1295 заходів. Вона реалізовується з 2012 року і наразі понад 1100 заходів програми виконано. З 2014 року до фінансування цієї програми долучились ЄБРР та Євратом”, – розповідає директор РАЕС Тарас Ткач.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ станція адаптувала системи безпеки до нових ризиків, зокрема втрати зовнішнього електроживлення.
“Станом на 2022-й рік на боці України було два фактори: високий ступінь виконання згаданих постфукусімських заходів та реалізований проєкт диверсифікації ядерного палива із залученням компанії Westinghouse. Цей проєкт розпочинався як диверсифікація джерел постачання, а наразі забезпечив повний ухід від палива виробництва рф. Складно зараз навіть уявити, як би працювали атомні станції в умовах неможливості постачання ядерного палива із РФ”, – зазначає Ткач.
Для підвищення стійкості систем безпеки на РАЕС створено додаткові джерела живлення за участі Argonne National Laboratory.
“Після початку повномасштабного вторгнення Росії допомога з боку Argonne National Laboratory була суттєво розширена і охопила не лише науково-технічну сферу, а й практичне зміцнення інфраструктури безпеки українських АЕС. Зокрема, за цей період українські станції отримали мобільні дизель-генератори, було реалізовано проєкти із захисту трансформаторів від вибухів, надається підтримка щодо модернізації відкритих розподільчих установок. Крім того, надано підтримку АТ НАЕК Енергоатом у вдосконаленні протиаварійної документації та впровадженні компонентів, що виготовляються на власних виробничих потужностях АТ НАЕК Енергоатом”, – каже керівник міжнародних проєктів Argonne National Laboratory Ігор Боднар.
Крім того, на РАЕС впроваджено систему зовнішнього охолодження корпусу реактора за участі VUEZ та систему довготривалого відведення тепла розробки Westinghouse.
“Разом з додтовою системою довготривалого відведення тепла від реакторної установки розробки Westinghouse, яка впроваджується на Рівненській АЕС, ці системи cпільно здатні забезпечити цілісність третього та четвертого фізичних бар’єрів: контуру теплоносія та гермооболочки реакторної установки”, – розповідає Ткач.
За його словами, ці рішення стали можливими завдяки поєднанню міжнародної підтримки та переходу української атомної галузі до сучасних стандартів безпеки.