СЗЧ – це злочин, який не вирішує проблему, а тільки створює нові: як дивитися в очі побратимам? що робити, коли загрожує реальний строк у місцях позбавлення волі? як жити далі?
Мовою Закону:
Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років (п.5 ст.407 ККУ);
Якщо СЗЧ тривало менше 3 діб – кримінальне провадження не відкривається;
Дезертирство вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років (п.4 ст.408 ККУ);
Особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Але держава готова дати другий шанс тим, хто вперше пішов у СЗЧ! Прийми правильне рішення: повернутися у стрій, уникнути докорів сумління та проблем із Законом.
Як повернутися після СЗЧ дивіться за посиланням: